Арменіт Арменит

Armenite

BaCa₂Al₃ [Al₃Si₉O₃₀] ^. 2H₂O.

Водний силікат барію, кальцію та алюмінію з групи міларіту-осуміліту. Назва походить від родовища Армен у Норвегії, де вперше був знайдений мінерал.

Знахідка арменіту в  Україні [1] - це третя знахідка мінералу в світі. Окрім сріблоносних кальцитових жил у Норвегії, він ще виявлений у складі альбітових прожилків з цоїзитів Канади [2]. В Україні мінерал знайшов Г. Скуридін, співробітник тодішнього Інституту геохімії та фізики мінералів АН УРСР. На підставі отриманих дебаєграм Л.Єгорова і О.Литвин визначили його як арменіт. Але колективу співробітників Інституту знадобилося ще кілька років, щоб переконатися, що вони мають другу знахідку цього мінералу в світі. І лише після того, як канадські мінералоги знайшли арменіт у цоїзититах Квебеку, українські вчені зважилися на публікацію про свою знахідку. Але й ще через десять років, як про це свідчать матеріали JCPDS-International Centre for Diffraction Date (1998), про цю знахідку  було мало відомо у світі.

Арменіт виявлений у метасоматитах Токівського гранітного масиву (Придніпровський блок Українського щита).  На площі розвитку токівських гранітів відомо шість  зон субширотного і субмеридіонального простягання потужністю від 100 м до 3 км, прослідкованих на 4-20 км. Арменіт в асоціації з альбітом виявлений у матеріалі керну деяких свердловин у Східній та Запорозькій зонах, на глибині 150-200м.

Діагностика мінералу базується на даних рентгенометричних і мікрозондових аналізів. Головні лінії на рентгенограмі: 6,90; 4,24; 3,85; 3,396; 3,087; 2,905; 2,772;  1,751

Арменіт утворює відокремлені зерна, агрегати зерен та заповнює тонкі прожилки.  Скрізь спостерігаються тісні зростки з альбітом і цоїзитом (рис.1), причому  альбіт він найчастіше заміщує, а з цоїзитом сингенетичний. Тісні зростки арменіту й альбіту разом з тонкозернистою структурою породи затрудняють його виділення. Кількісний фазовий аналіз порід за дифрактограмами показав, що вміст арменіту, коли відсутні інші барієві мінерали, може сягати 20%.  Альбіт явно домінує,  доля решти мінералів не перевищує 10 %. Арменіт асоціює  також з гіалофаном і цельзіаном, пренітом, цоїзитом, анальцимом, серицитом,  баритом, однак не знайдений в асоціації зі скаполітом, хоча цей мінерал зустрічається в тих самих породах. Дещо подібний список мінералів характерний для прожилків у цоїзититах Квебеку, де головними є альбіт, марганцевий цоїзит, п’ємонтит, а другорядними – натроліт, каолініт, кальцит, кварц і гематит.

Рис. 1 Кристал арменіту, що утворився внаслідок заміщення альбіту [1]. У поляризованому світлі. 

 Арменіт утворює ізометричні й призматичні зерна, розміром 0,2 х 0,5-2 х 3 мм. Форма зерен іноді гексагональна, зустрічаються прості двійники.

            Існує деяка неясність стосовно структури мінералу. Вперше він був описаний як ромбічний, псевдогексагональний мінерал. З такою структурою узгоджувалася оптична двовісність мінералу. Пізніші спеціальні дослідження зразків з родовища Армен, зроблені в СРСР, показали гексагональну структуру з просторовою групою P6/mcc (1998-JCPDS, card 73-2399). Відповідно,  для арменіту з токівських гранітів були розраховані параметри елементарної комірки як для мінералу середньої сингонії. Кристалооптичні дослідження засвідчили, що одночасно це  двовісний мінерал, проте встановити причину невідповідності структурних і оптичних властивостей не було можливості. Знахідка арменіту в Канаді дала третій приклад поєднання гексагональної структури і властивостей двовісного кристала. До того ж, пізніше спеціальне дослідження зразків з Квебеку призвело до висновку про орторомбічну, а не гексагональну,  симетрію кристалів з просторовою групою Pnna (1998-JCPDS, card 45-1481).

Тонкі зростання арменіту з іншими мінералами в метасоматитах Придніпров’я не дали можливості  виділити мономінеральні фракції. Вдалося лише отримати 8 вагових фракцій, що були збагачені тим чи іншим мінералом і таким чином відрізнялися  за густиною. Для 8-ми зерен арменіту із різних фракцій розраховані такі параметри елементарної комірки: а змінюється від 1,0682 до 1,0705, середнє значення = 1,0695 нм;  с  - від 1,3887 до 1,3915, середнє  1,3901 нм. Це дуже близько до параметрів арменіту з Канади (а = 1,0732; с = 1,3886 нм), а їхні дифрактограми співпадають в деталях.  

Арменіт з токівських гранітів безбарвний, порода з арменітом іноді має світло-рожевий або бузковий відтінок в зв’язку з присутністю марганцевого цоїзиту (туліту). Мінерал оптично двовісний, ( - )2V = 70-75^о; = 1,554; = 1,546. Погасання пряме, видовження від’ємне. Серед відомих знахідок він вирізняється найбільшим значенням кута оптичних осей і найменшими показниками заломлення.  Арменіт з Норвегії і Канади мають відповідно такі значення: ( - )2V = 60 і 58^о ;  =  1,562; 1,559; = 1, 551; 1,550. Канадським вченим вдалося встановити, що частина зерен є одновісною, інша – двохвісною, а також те, що після тривалого нагрівання до  950^ºС всі зерна стали одновісними, а їхні показники заломлення дуже  мало змінилися. Причину аномальної двохвісності вони пояснюють розупорядкуванням ближнього порядку, спричинену напруженнями, що виникають під час впорядкування атомів і, можливо, втратою летких компонентів. Так чи інакше, аномальна двохвісність арменіту швидше пов’язана зі структурними особливостями мінералу, ніж з конкретними умовами його утворення. Тим паче, що подібні явища властиві іншим мінералам групи мілериту.

За допомогою рентгенівського мікроаналізатора визначено хімічний склад зерен арменіту у різних вагових фракціях. Таким чином проаналізовано 17 зерен із восьми фракцій, де арменіт перебував у зростках з різними мінералами. Для всіх  фракцій отримані схожі результати (таблиця) і всі вони близькі до теоретичного складу мінералу.

Таблиця

Хімічний склад арменіту з Токівського гранітного масиву [1], мас. %

Компоненти	Фракції за густиною породи, г/см3								Середнє для фракцій
	2,50	2,55	2,60	2,65	2,71	2,74	2,79	2,81
SiO2	46,16	46,38	46,00	45,84	46,88	46,25	47,38	47,32	46,53
Al2O3	28,13	28,22	28,33	27,32	27,24	27,60	26,64	26,65	27,32
MgO	0,24	0,03	0,25	0,18	0,00	0,63	0,00	0,00	0,17
CaO	8,74	8,53	8,44	8,78	8,71	8,18	10,19	10,01	8,95
Na2O	0,74	0,11	0,49	0,52	0,46	0,75	0,53	0,58	0,52
K2O	0,17	0,21	0,14	0,15	0,13	0,14	0,21	0,25	0,18
BaO	12,66	13,31	12,86	13,57	13,04	12,83	12,53	12,66	12,94
Сума	96,85	96,79	96,51	96,14	96,46	96,38	97,48	97,47	96,71
H2O*	3,2	3,3	3,5	3,1	Галерея Previous Next 01 / 01 Родовища: 0 шт. Площа: 0 м2 Густина: 0 кг/км × Запропонувати назву Ім'я мінералу Пояснення Закрити Відправити Ваш E-mail Пароль авторизироваться Забыли пароль? Зарегистрироватся Вы можете ввойти через социальные сети: или Имя Фамилия E-mail Пароль Повторить пароль Вы можете зарегистрироватся через социальные сети: зарегистрироватся или